Main Donate Form
Notice: Test mode is enabled. While in test mode no live donations are processed.
Захистити найдорожче: як допомогти дитині справитись зі стресом
Автор: Дарія Сердюк
Вже понад 30 тисяч українців прибуло в Ірландію станом на останній тиждень травня. Зібравши усі свої сили кожен рятував найдорожче у своєму житті – себе та своїх близьких. Проте боротьба за благополуччя має продовжуватись і у безпечному місці. Ми зібрали поради психологів, як допомогти вашій дитині подолати стрес від усіх довколишніх змін.
Чи не найбільшою спокусою для дорослого в складні часи є бажання відсторонитися від обговорення проблем, емоційно закритися та відгородити дитину від негативних емоцій. Батькам часто здається, що таким чином вони захищають чадо. Психологи наголошують – це не так. Дитяча психіка особливо вразлива. Підтримка дорослих є основним ресурсом для неповнолітніх, їх опора та приклад.
Що може відбуватися з дитиною?
«Правильної» реакції на стрес та зміни не буває. Кожна дитина індивідуальна і може реагувати по-своєму. Та все ж найчастіше проявляються страх, особливо страх бути покинутим, почуття провини, смуток та злість. Змінюється поведінка. Зверніть увагу, часто можна спостерігати наступне:
- Тривожні спогади, сни, які часто повторюються, або безсоння.
- Дивна поведінка, що була характерною для дитини у небезпечній ситуації.
- Раптові реакції гніву чи безпричинного страху.
- Уникання місць, предметів, певної діяльності чи розмов.
- Замкнутість від родини.
- Стан замороження, ніби дитина не проявляє жодних емоцій, нічого не відчуває.
- Відмова від занять, що приносили задоволення раніше чи можуть приносити задоволення зараз.
- Повернення до більш дитячої поведінки, яка вже не характерна її віку.
- Негативні переконання («світ – небезпечний», «люди – погані» тощо).
Як допомогти дитині?
Не панікуйте, якщо помітили щось подібне у поведінці своєї дитини. Вона переживає сильний стрес, психіка має захищатися. Це нормально. Ваша задача допомогти осмислити і справитися з усіма цими переживання. То що саме ви можете зробити?
Нормалізуйте прояв емоцій. «Не плач», «Не сумуй», «Не злись, тобі не так погано» – стоп! У жодному разі не дозволяйте собі подібні фрази (до речі, не лише у розмові з дітьми). Проявляти емоції – правильно. Проявляти складні і, можливо, не зручні емоції в складних ситуаціях – важливо. Дозвольте дитині бути емоційною. Поясніть їй, що з нею відбувається, чому це нормально. Покажіть, що вам можна довіряти і ви можете допомогти. Найкраще сказати:
- «Нормально це відчувати, ця ситуація сумна»
- «Я відчуваю, що ти сердишся, це так?»
- «Я рада/радий, що ти хочеш поговорити про це».
Надайте усю необхідну інформацію. Відповідайте на питання. Навіть якщо вам здається, що дитині рано знати про війну чи фінансові проблеми в сім’ї. Ви можете використати образи, приклади. Малечі складні речі можна пояснити через казку, з підлітками краще говорити відкрито і на рівних. Орієнтуйтесь на вік дитини, її вразливість. Будьте чесними. Брак інформації завжди викликає ще більше тривоги, плутанини та невизначеності.
Інформаційна гігієна має підтримуватися у будь-якому віці, проте дитяча психіка особливо вразлива до емоційних зображень і новин. Обмежте зображення війни.
Не забувайте про ласку і родинне тепло. В нових умовах діти як ніколи відчувають себе незахищеними, іноді навіть винуватими, недостойними любові чи уваги. Обійми, спільний час разом, ігри, прогулянки – все це дуже необхідно вашій дитині у будь-якому віці.
Заохочуйте до адаптації, створюйте рутину. Ми часто так хочемо втекти від рутини, проте вона є свого роду показником стабільного життя. Вибудовуйте режим дня, чітко проговоріть з підлітками їх обов’язки, визначте задачі. Дозвольте допомагати вам. Підштовхуйте (але без тиску) знаходити нову компанію, повертатися до звичних занять чи відкривати нові захоплення. Будьте терплячими, дозвольте дитині досліджувати нові умови у своєму темпі.
Піклуйтесь про себе. Усі знають правило, що в літаку киснева маска спочатку одягається на себе, а потім на дитину поруч? Ви потрібні родині здорові та сильні. Знайдіть час для себе, піклуйтесь про тіло і психіку. Не забувайте, ви – приклад для дитини. Вчиться разом з нею слухати себе, дозволяти собі відчувати і переживати реальність.
Коли варто звернутися за допомогою фахівців?
Так, переживати увесь спектр емоцій нормально. Проте іноді наших зусиль може виявитися недостатньо. Якщо негативні симптоми зберігаються у дитини понад місяць і заважають нормальному життю, варто звернутися до спеціаліста. Безкоштовну психологічну допомогу українці можуть знайти тут.